RSS Коментарі

Кадровий потенціал обласних бібліотек для юнацтва

02.12.2010 В'ячеслав

На початку 2010 року Державна бібліотека України для юнацтва оголосила про проведення всеукраїнського соціологічного дослідження «Кадровий потенціал Державної та обласних бібліотек для юнацтва та молоді».

Мета дослідження: проаналізувати загальний рівень кадрового потенціалу державної та обласних бібліотек України для юнацтва та молоді, виявити сучасні проблеми бібліотекарів з метою визначення перспектив кадрової політики бібліотек, що обслуговують юнацтво в Україні.

Завдання дослідження:

Визначити:

?      віковий склад бібліотечних працівників ДБУ для юнацтва та ОЮБ;

?      рівень освіти бібліотечних працівників ДБУ для юнацтва та ОЮБ;

?      мотиви, що спонукали обрати саме цю професію;

?      стимули підвищення ефективності діяльності бібліотечних фахівців ДБУ та ОЮБ;

?      причини незадоволення роботою в бібліотеці;

?      рівень задоволення роботою в бібліотеці;

?      оцінку ефективності своєї роботи.

Об’єкт дослідження: наявний склад бібліотечних фахівців.

Предмет дослідження: рівень професійної освіти бібліотекарів, їх вікова категорія, матеріальне і моральне задоволення роботою, соціальний захист, мотивація професійного зростання тощо.

База дослідження: Вінницька обласна бібліотека для юнацтва

Методика дослідження

Під час проведення дослідження використовувалися такі методи збору інформації:

?      анкетне опитування;

?      аналіз даних.

В дослідженні на базі Вінницької обласної бібліотеки для юнацтва взяло участь 22 бібліотечних працівників, що є 100% охопленням фахівців, які на даний час працюють в книгозбірні. Бібліотекар – жіноча професія, це твердження давно вже укорінилося в думках людей і дійсно  100% бібліотекарів – жіночої статі.

По вікових особливостях  респонденти віком 18-25 років –  4,5%, 26-35 р. – 9%, 36-45 р. –   31,8%; 46-55 –  31,8%; 56-65р. –  22,7%. Переважає більшість респондентів віковою категорією 36 – 65 років, це пояснюється тим, що людина вже стала фахівцем своєї справи і відбулася як професіонал. Малий відсоток молодих фахівців пояснюється тим, що це вік який передбачає створення сімї, народження дітей.

По освітньому рівні відсутні фахівці з середньою загальною освітою 0%, середня спеціальна, не фахова – 9%, середня спеціальна бібліотечна – 9%, вища не фахова – 36,4%, вища бібліотечна 45,6%.

Загальний стаж роботи:  до року – 0% , 1 – 3 роки –  4,5%, 4-10 роки –  18,2%, 11-20 р.-  31,8%, 21-30 р. –  27,3%, більше 30 р. – 18,2% .

Стаж бібліотечної роботи: до року –  0%, 1-3 р. – 4,5%, 4 – 10 р. – 22,7%, 11 – 20 р. –  41,0%, 21 – 30р.- 27,3%, більше 30 р. – 4,5%.

На запитання «Чому Ви обрали роботу в бібліотеці?» найбільше респондентів відповіли:

за покликанням – 31,8%

за сімейними традиціями – 22,7%

за порадою рідних – 22,7%

за збігом обставин – 13,6%

випадково – 9,2%

Ніхто не вказав – інші причини – 0 %

В бібліотечному середовищі працюють цілі бібліотечні династії, на жаль в нашій бібліотеці їх немає, але за межами установи є сімейні бібліотечні традиції (в деяких фахівців рідні працюють чи працювали в книгозбірнях).

Різні відповіді були і на запитання «Чи підвищуєте Ви свою кваліфікацію, якщо так, то як часто?

Найбільше відповідей одержав підпункт «якомога частіше» – 45,5% раз у рік підвищує кваліфікацію – 13,6% фахівців, раз на 3 роки – 9,1%, раз на 5 років – 18,2%, і не підвищує взагалі – 13,6%.

13,6 % – це великий відсоток, який дає змогу зробити висновок, що такі люди не конкурентноздатні

«Чи займаєтесь Ви самоосвітою?» 54,5% займаються самоосвітою постійно, 41% – інколи, не займаються  4,5 %

«Чи звертаєтеся до фахової літератури та періодики?»

59% – постійно читають фахові видання та періодику

41% – інколи

«Які фахові видання Ви найчастіше використовуєте у своїй професійній діяльності?»

Відповіді на дане питання включали перелік професійних видань від 1 до 8 назв. Найбільшим попитом користуються журнали «Вісник Книжкової палати» – 54,5% та «Шкільна бібліотека» – 50%, 45,5% – респондентів читають журнал «Бібліосвіт», 41% –  «Бібліотечну планету», і газету «Друг читача».  «Бібліотечний форум України» використовують у своїй роботі – 22,7% фахівців, журнал «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» – 13,6%, «Світ дитячих бібліотек» – 18,1%, «Юношеские библиотеки России» і газету «Культура і життя»  – 9%. Дуже малий відсоток (4,5%) використовують такі видання які важко назвати професійними це: «Розкажи онуку», «Позакласний час». Були в переліку названі підручник Кушнаренко «Наукова обробка документів» – 4,5%, та «Таблиці «ББК» – 9%, що є не так фаховими виданнями, як обов’язковими посібниками в роботі кожного бібліотекаря і які потрібно завжди знати і користуватися в повсякденній роботі.

Питання «Як Ви оцінюєте ефективність власної роботи (за 5 бальною шкалою)» Більшість фахівців бібліотеки – 82% оцінили свою роботу на – 4, 19% – на 3 бали і відсутні респонденти які оцінюють роботу на 5, 2 і 1 бали – 0%

Ці дані суперечать де в чому з відповідями на попередні запитання. Якщо працівник рідко або зовсім не підвищує свою кваліфікацію, не читає професійних видань то про яку оцінку його діяльності можна говорити?

Відповіді на питання «Чи задоволені Ви оцінкою своєї праці?» показали, що 50% – цілком задоволені, 22,7% – не задоволені і 27,3% – не знають.

Питання «Що найбільше стимулює Вас до ефективної роботи» з різними варіантами відповіді дозволило зробити висновки що фахівці бібліотеки на перше місце ставлять:

цікавість та творчість – 54,5%

імідж бібліотеки – 45,5%

підтримка та позитивна оцінка керівництва, винагорода – 36,4%

спільність інтересів бібліотеки та співробітника, спільність цілей – 36,4%

повага та пошана – 27,3%

міжособистісні стосунки, мікроклімат у колективі – 27,3%

самореалізація – 22,7%

справедливість оплати – 13,6%

особистість керівника – 13,6%

самостійність – 9%

участь у проектах – 4,5%

службова перспектива – 4,5%

не цікавить фахівців  варіант відповіді «змагання, азарт» – 0%

4,5% – респондентів проігнорувало відповіді на дане запитання.

Питання «Чи задоволені Ви роботою в бібліотеці?» «так цілком» відповіло – 50% респондентів, «так, не повною мірою» – 41%, «скоріше ні, ніж так» – 9%, «ні» – 0%.

На наступне питання, яке уточнювало попереднє «Які причини незадоволення роботою в бібліотеці?» було дано різні варіанти відповідей, переважно це було від 1 до 4 пунктів.

Найбільше для причин незадоволення роботою в бібліотеці було названо

жіночий колектив – 36,4%

слабка матеріально – технічна база –18,2%

низький рівень заробітної плати – 18,2%

непрестижність професії  – 18,2%

недостатність професійних знань, вмінь, навичок – 13,6%

незручний графік роботи – 9%

висока плинність кадрів – 4,5%

незадовільні умови праці – 4,5%

відсутність (або недостатність) соціальних гарантій – 4,5%

нерозуміння і відсутність підтримки з боку керівництва – 4,5%

цілком задовольняє робота в установі – 4,5 % опитуваних

Не стає на заваді монотонність, нудність роботи (0%), необхідність постійно засвоювати нове (0%), значне фізичне та емоційне навантаження (0%).

На останнє запитання «Чи збираєтесь Ви йти з бібліотечної професії?» ствердну відповідь «так, якщо знайду роботу з більшою зарплатою» дали 4,5% , можливо, якщо буде цікава пропозиція – 18,2%. ні – 77,3%.

Проаналізувавши відповіді на всі запитання можна зробити висновки:

Нині ринок праці і кадрів  переживає глобальні зміни. Відбувається розподіл і перерозподіл бібліотечних фахівців у інші галузі народного господарства та навпаки. Все це призводить до дефіциту бібліотечних кадрів у зв’язку з їх відтоком у сферу виробничої і кооперативної діяльності. На зміну їм до бібліотечно-інформаційної сфери приходять працівники інших галузей, не завжди з потрібним рівнем підготовки та досвіду, які не завжди розуміють специфіку бібліотечної роботи і не намагаються стати справжніми спеціалістами. Для них робота в бібліотеці тільки якийсь етап їх трудової діяльності.

Проте, насторожує той факт, що і фахівці з професійною освітою не завжди прагнуть підвищувати свою майстерність, вони зупиняються в своємку професійному рості і задовільняються цією інформацією, яку одержали в навчальних закладах.
Разом з тим, престижною професія може вважатися тільки тоді, коли визначається її конкурентоспроможність на ринку праці, є перспективні умови кар’єрного зростання кожного фахівця бібліотеки, є потреба у накопиченні й практичному використанні творчого потенціалу тощо.

Для творчих, небайдужих працівників, які вболівають за роботу, намагаються зробити все для покращення обслуговування користувачів, необхідно створювати більш розвинуту систему стимулювання бібліотечних працівників, яка базуватиметься на системі матеріальних та моральних заохочень.

Коментарів поки немає. Будь першим!

Вибачте, обговорення заборонене.