100 років тому український композитор Микола Леонтович перетворив народну щедрівку на справжній шедевр світової музики. Перший раз публіка почула цю композицію в 1916-му році у виконанні хору Київського університету, а в 1921-му році “Щедрик” був виконаний в Карнегі-Холі під час гастролей хору Олександра Кошиця в Нью-Йорку. Пісня настільки сподобалася американському слухачеві, що вже через деякий час з-під пера американця українського походження Петра Вільховського виходить локалізована версія Щедрика – всесвітньо відома нині Carol of the Bells (“Колядка дзвонів”). Успіх “Щедрика” фантастичний. Її десятки разів чули в американських фільмах, вона грає кольоровими струменями води в переливах знаменитих фонтанів у Лас-Вегасі, звучить під час запуску “Шатлів”. Весь музичний світ визнав “Щедрика” піснею ХХ століття. Нині існує безліч переспівів та інструментальних варіацій на тему “Щедрика”. Насолодитися деякими з них мали змогу вихованці обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями “Обрій” під час проведення години з мистецтвом “Світова слава українського “Щедрика”. (далі…)
«Ішла Коляда та й по вулиці,
Коляда! Коляда!
Та й по вулиці.
Прийшла Коляда на тисовий двір
А чи спиш, чи лежиш, пане господарю?…»
Слово «коляда» за думкою деяких істориків походить від імені Богині Коляди – матері молодого Божича-Сонця, який згадується в давній ще язичницькій міфології. В Україні свято коляди святкують з 7 по 19 січня. В ці дні кожна сім’я збирається разом, бажає один одному щастя, миру, багатства. Така ж святкова атмосфера запанувала у філії бібліотеки, куди завітали читачі зі святковими привітаннями, колядками, щедрівками. Працівники бібліотеки влаштували для гостей флеш-моб «Я малюю Коляду» (далі…)
Хліб – геніальний винахід людства, що є великодушним дарунком природи, такою їжею, яку неможна замінити нічим іншим. «Смак хліба – смак життя» – під такою назвою в центрі професійно-технічної освіти переробної промисловості відбулося свято хліба, підготовлене працівниками філії обласної бібліотеки для юнацтва спільно з учнями навчального закладу і керівником гуртка літературного читання центру Гишпаль Нелею Станіславівною. Всі учасники заходу віддали честь і пошану хлібові, декламували вірші видатних українських поетів М. Рильського, П.Тичини, П.Воронька, Д. Павличка, Б. Олійника, зачитували народні легенди про хліб. Свято було прикрашене музичним виконанням пісень «Зеленеє жито», «Родина».
Не залишилася поза увагою і тема голодомору в Україні. Штучний голод, за різними оцінками забрав від семи до десяти мільйонів життів українців. Про це писали письменники української діаспори В. Барка, У. Самчук, а також письменники-сучасники – С. Талан, Н. Доляк та ін. Їх твори демонструвалися на книжковій виставці, яку підготували бібліотечні працівники. На кінець юнаки посіяли пшеничне зерно серед присутніх, благословляючи всіх на добро, достаток в наступаючому новому році.
З 1950 року за ініціативи Генеральної Асамблеї ООН в світі щорічно відзначається Міжнародний день захисту прав людини. Нагодою для його відзначення стало прийняття Загальної декларації прав людини 10 грудня 1948 року. Це був перший документ, що сформував положення про права людини в суспільстві. В кожній державі основним правовом документом є Конституція, що гарантує особистості права і свободи. Проте і сама людина повинна знати і неухильно дотримуватись законів своєї країни. (далі…)
Письменники-шестидесятники ознаменували нову хвилю в українській літературі, визначили обличчя молодого на той час літературного покоління. Серед них ім’я Миколи Вінграновського, який став відомим спочатку як актор та отримав цілу низку кінонагород. Та справжнє визнання він одержав завдяки своїй поетичній творчості. Саме таку мету – знайомство з творчими доробками поета – мали працівники бібліотеки, запросивши на зустріч студентів ВПУ сфери послуг. Молодь з цікавістю слухала розповідь ведучої про здобутка митця, (далі…)
Ім’я супроводжує людину все життя. Підбираючи дитині ім’я, батьки звертають увагу на декілька факторів: по-перше, орієнтуються на імена за церковним календарем; по-друге, продовжують родинну традицію називати дитину іменем дідуся, бабусі, батька, матері чи когось із найближчих родичів; по-третє, враховують милозвучність імені у поєднанні з прізвищем та іменем по батькові. Щоб відповісти на питання “що означає ваше ім’я та яка його історія”, (далі…)
Наприкінці листопада в читальному залі бібліотеки відбулося чергове засідання літературно-мистецької світлиці «Подільська криниця» – вечір-автограф «Будь в тренді! Читай вінницьке!». На заході відбулася презентація книги вінницького поета Леоніда Борозєнцева «Монгольф’єри». Слухачі – студенти Вінницького коледжу будівництва і архітектури КНУБА, вінницькі поети та поціновувачі сучасної поезії, які мали нагоду ознайомитися з творчістю Л. Борозєнцева.
Книга Леоніда Борозєнцева «Монгольф’єри» – це вірші різних років, різних доль, що склалися в чотири часових зрізи, чотири взаємодіючі стихії, подані з чотирьох різних точок відліку. Книга цікава читачеві, що шукає лінії зіткнення із сучасною поезією: досвідом традиції і його подоланням, рубіжністю і мінливістю, відкритістю і багатошаровістю. (далі…)
У суспільстві толерантність означає терпимість до інших думок, поглядів, традицій. Ще у ХVIII ст. французький філософ-просвітитель Франсуа-Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя». Для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову, адже толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сімї, колективі, суспільстві. Та попори все, людські стосунки нерідко спричиняють проблеми: непорозуміння, суперечки, конфлікти. Аби запобігти цьому, працівники бібліотеки організували і провели з учнями вищого професійного училища сфери послуг та вихованціями центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями “Обрій” годину спілкування з майстер-класом по виготовленню вітальних листівок, що стало проявом поваги й терпомості до всіх учасників заходу, зміцнило дух партнерства і співробітництва. (далі…)
Буктрейлер, бібліотечний журфікс, книжкові піжмурки, бурккросинг, лонгрід та інші поняття не так давно стали вживаними серед бібліотечної спільноти, проте міцно закріпилися в середовищі інноваційних форм популяризації бібліотечних фондів. Що означає кожне з цих понять і як його використовувати у здавалося б повсякденній бібліотечній роботі презентувала студентам гуманітарно-педагогічного коледжу, які паралельно з основною спеціальністю освоюють професію бібліотекаря, молодий спеціаліст Вікторія Кравчина. Це настільки захопило слухачів, що вони виявили бажання самим спробувати підготувати на вибір щось із нетрадиційної реклами бібліотечних фондів та книгозбірні в цілому. (далі…)
Ніщо так не об’єднує людей, як біда.
Сьогодні вона для всіх одна – війна.
Ще два роки тому ми не знали, що таке “АТО” та багатьох інших слів, пов’язаних із сьогоденням. Тепер полум’я війни охопило безліч українських родин. Тисячі наших мужніх бійців упродовж 2014-2016 рр. боронили Слов’янськ і Краматорськ, виходили з Іловайського котла, виживали під градом снарядів на Савур-Могилі, мужньо тримали свої позиції біля Дебальцево, до смерті відстоювали Донецький аеропорт, наполегливо відвойовували території Попасної, Щастя, Водяного, пройшли жахливе полум’я Мар’їнки. Не зважаючи на нестачу військової амуніції, холод у бліндажах і брак їжі та води, вони не падали духом, не зламалися, вистояли. Вони з честю виконали свій громадянський обов’язок. (далі…)