Веб-спілкування та нетикет: ставлення бібліотекарів та користувачів
Протягом серпня-вересня 2009 року на базі Вінницької обласної бібліотеки для юнацтва проводилося Всеукраїнське соціологічне дослідження «Веб-спілкування та нетикет: ставлення бібліотекарів та користувачів».
Його мета полягала у визначення загального рівня обізнаності співробітників та користувачів Інтернету, їхнє ставлення до культури спілкування в мережі та проблеми, що виникають через брак культури в процесі електронних комунікацій.
Для конкретизації мети висувалися наступні завдання:
- виявити основні позитивні та негативні аспекти, що мають місце в процесі електронних комунікацій через ігнорування етичних норм поведінки;
- сформулювати основні правила безпечного та ефективного спілкування для різних видів електронних комунікацій;
- визначити ступінь обізнаності співробітників та користувачів Інтернету з основних категорій нетикету: психологічних, емоційних, технічних, адміністративних;
- вивчити ставлення співробітників та користувачів до культури спілкування в мережі;
- з’ясувати, в якій мірі бібліотека пропагує культуру спілкування;
- отримати пропозиції та зауваження співробітників та користувачів щодо формування поведінки в Інтернеті;
- визначити, з якими проблемами стикаються співробітники та користувачі під час мережевих комунікацій.
Дослідження проводилося серед користувачів та співробітників Вінницької обласної бібліотеки для юнацтва.
В опитуванні взяло участь 20 користувачів і 16 бібліотечних працівників.
Отримані результати показали, що Інтернет міцно ввійшов в життя молодих користувачів, вони активно користуються його ресурсами. Користувачів бібліотеки приваблює мережа Інтернет, вони бачать Інтернет як віртуальний світ – 25%, зняття стресу – 20%, легкість знайомства – 10%, можливість швидкого самовираження – 40%, спілкування в форумах, чатах – 45%. Відповіді давалися на декілька питань. Жодного респондента – 100% не приваблює в Інтернеті анонімність і безкарність.
Більшість користувачів бібліотеки систематично проводять свій час в Інтернеті:
15хв. на тиждень – 25%, 1 год. – 25%, більше – 50%.
Можна зробити висновок, що молодь, яка брала участь в опитуванні, не зловживає Інтернет-ресурсами. Цьому, можливо, сприяє відсутність комп’ютера вдома і відсутність коштів на відвідування Інтернет-кафе.
На запитання Чи знаєте Ви, що таке «нетикет»?
Так відповіло 54%, Ні – 46% опитаних.
Це в деякій мірі пояснюється тим, що слово «нетикет» тільки недавно увійшло у вжиток і рідко використовується, як в засобах масової інформації, так і серед однолітків респондентів.
На питання «Чи надаються у вашій бібліотеці консультації щодо ефективної, безпечної роботи в мережі Інтернет?» користувачі відповіли майже порівну:
Так – 55%, Ні – 45%,
з яких саме питань:
- робота з електронною поштою – 30%
- етика та безпека мережевого спілкування (соціальні мережі «Однокласники», «В контакті», форуми, чати) – 25%
- безпека приватності – 15%
- не цікавилася – 25%
- не знаю – 5%.
Тут можна зробити висновок, що не завжди бібліотека широко популяризує свої послуги і можливості. Негативним, є і те, що в бібліотеці, поки що не відкрито Інтернет-центр і послуги користувачам надаються від випадку до випадку.
На запитання «Чи доводилося Вам скаржитися співробітникам бібліотеки на порушення правил спілкування в мережі Інтернет?» ствердно (Так) відповіли 30%, Ні – 70% опитаних.
на що найчастіше скаржитесь:
- спам – 10%
- шахрайство – 5%
- некоректна поведінка на форумах, в чатах – 15%
Можна зробити висновок, що всі опитувані респонденти непогано обізнані в сфері спілкування у всесвітній мережі, етично поводяться у спілкуванні на форумах, не вживають ненормативну лексику.
На запитання «Визначте свій рівень обізнаності в сфері спілкування за допомогою мережі Інтернет (електронна пошта, icq, соціальні мережі, мобільні телефони, форуми, тощо), відповівши на питання»:
- чи ДРУКУЄТЕ Ви on-line повідомлення використовуючи різні регістри – 10%
- чи перевіряєте Ви вхідні повідомлення регулярно – 70%
- чи реагуєте Ви на флейми – 10%
- чи долучаєтесь Ви до флешмобів (листи щастя, повідомлення в icq для масової розсилки тощо) – 15%
- чи застосовуєте Ви ненормативну лексику – 100% відповіли негативно.
Не всі респонденти відповіли на запитання «Чи доводилося Вам виконувати прохання невідомих осіб в мережі Інтернет?» Результати виглядають таким чином:
- поповнити рахунок- 0
- голосувати у конкурсі – 0
- переглядати цікаве фото/відео – 15%
- не доводилося – 5%.
Оптимістичною є інформація про те, що 100% ствердних відповідей було одержано від респондентів на запитання «Чи дотримуєтеся Ви в мережі законів, що діють в «реальному світі»? та «На Вашу думку, чи має бути етика в віртуальному світі?».
100% опитуваних хотіли б дізнатися більше про нетикет за допомогою:
- тренінгів – 20%
- інформаційних матеріалів -50%
- лекцій, уроків, семінарів – 30%
Із загальної кількості опитаних більшість респондентів жіночої статі – 80%. Тут можна зауважити, що все-таки більшість користувачів бібліотекою є дівчата і вони легше йдуть на пропозицію заповнення анкети.
В опитуванні найбільше взяло участь молодих людей віком 17-22 р. – це, насамперед, студенти вищих навчальних закладів, котрі є одними з найактивніших користувачів бібліотеки:
За віком респонденти розподілилися таким чином:
14-16 р. – 30%, 17-22 р. – 50%, 23-28 р. – 10%, 29-35 р. – 10%.
Навчаються у вузах – 50%, в школах – 30%, працюють – 20%.
Важко проводилося опитування серед фахівців обласної бібліотеки для юнацтва. Так як колектив бібліотеки малочисельний і кожен має навики і вміння користування мережею Інтернет, то виявилося, що не всі співпрацівники надали достовірну інформацію, дехто переоцінив свої можливості, свій рівень користування Інтернетом. Проте всі 95 % працівників на запитання «На Вашу думку, чи є місце для етики в мережі Інтернет?» дали ствердну відповідь і лише 5% відповіли – не знаю.
На запитання «Чи популяризуєте Ви культуру спілкування в Інтернеті?» так відповіли 44,7%, ні – 55,3%
- серед користувачів – 12,5%
- серед персоналу бібліотеки – 15,0%.
Тільки 25 % респондентів відповіли ствердно, що використовують різноманітні форми популяризації культури спілкування, а на запитання «Які форми з цією метою використовуєте? консультації використовують 12,5% і ще 12,5% – бесіди. Взагалі не популяризуються уроки, наочні та інші форми роботи.
Повністю 100% респондентів проігнорували запитання «Якщо робота в цьому напрямку не проводиться, поясніть чому».
З отриманих результатів можна зробити висновок:
Сьогодні зростає роль особистості бібліотекаря, яка вже нероздільно пов’язана з умінням користуватися мережею Інтернет, та спроможність бібліотекаря юнацької бібліотеки надавати інформаційні послуги молодим користувачам за допомогою комп’ютерної техніки. Бібліотекар сьогодні повинен стати частково фахівцем-консультантом щодо роботи у всесвітній мережі, вміти з’ясовувати рівень інформаційної культури відвідувачів, їх потреби, а також сам активно працювати в Інтернеті.