Незгасна зоря Симоненкової поезії
“Можна все на світі вибирати, сину,
вибрати не можна тільки Батьківщину”
Ці слова Симоненкової поезії актуальні, як ніколи. Він був гордістю свого покоління, сучасники йменували його «витязем» і «лицарем» – почеснішого звання не може здобути Поет і Людина… Талановитий, принциповий і справедливий Василь Симоненко мав власний погляд на речі, своє розуміння сутності людини, бажаної гармонії життя. Та життя його було недовгим, лише 28 років, бо надто важкий тягар узяв він на свої плечі, бо непростою виявилася дорога, якою колись уже пройшли Сковорода і Шевченко… Почавши писати на зламі епох, він відобразив у своїх творах трагізм того часу, його подвійну суть, а ще уславив любов до рiдноï землi, вiдповiдальнiсть за ïï долю, сподівання на нове життя. Та своєрідним заповітом В.Симоненка стали його знамениті “Лебеді материнства” як гімн синівської любові, патріотизму. З біографією митця, його багатющою творчою спадщиною відбулося знайомство учнів школи-ліцею №7 під час проведення поетичної вітальні “Він воскрес, щоб між нами жити…” Поряд з прочитанням поезії Симоненка, слухачі переглянули відеосюжет з циклу “Гра долі”, прослухали “живий голос” поета та дізналися як вшановують память великого українця його нащадки.