Мало яка інша подія в історії України є настільки ж відомою, як бій під Крутами. Він посідає чільне місце в національній історичній пам’яті. Сто років тому близько 400 курсантів і студентів стримали наступ на Київ майже чотиритисячної армії більшовиків. Бій українських вояків проти більшовицької армії затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.
Наразі в Україні цій події надають важливого значення, при цьому мета заходів, які проводяться з нагоди 100-річчя трагедії під Крутами (далі…)
На державному рівні пам’ять Героїв Крут Україна вшановує з 2004-го року. Нерівний бій між київськими курсантами і козаків “Вільного козацтва” та армією Муравйова відбувся 29 січня 1918-го біля станції Крути, що розташована на Чернігівщині вздовж лінії Бахмач – Київ. Ця героїчна та водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення їхнього права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її. (далі…)
Володимир Висоцький народився в 1938 році, але був людиною XXI століття – кажуть про нього його друзі і колеги – ті, хто жив і творив з ним в один час. 25 січня 2018 року акторові, поетові, співакові Володимиру Семеновичу Висоцькому виповнилося б 80 років. Він народився у Москві, але коріння його з України. Творче життя Висоцького – більше 600 пісень і віршів, 20 ролей в театрі і близько 30 ролей, зіграних в кіно. (далі…)
Наближається довгоочікуване свято – Новий рік. За східним календарем його покровителькою стане Жовта Земляна Собака, вона вважається дуже добрим і відданим другом людини. Аби вона стала надійним помічником в наступному році, учні спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів з дошкільним відділенням Вінницької міської Ради вирішити задобрити її, створивши дивовижні поробки-сюрпризи. З допомогою трафарету та крупи діти власноруч виготовляли новорічні листівки, і в результаті неймовірних зусиль, бажання й наполегливості у всіх вийшли яскраві святкові поробки з символом прийдешнього Нового року. Такі речі завжди мають позитивну енергетику, занурюють в атмосферу магічності та неодмінно несуть удачу своїм власникам. (далі…)
Творчість видатного японського письменника Акутагави Рюноске – одне з найбільш яскравих і незвичайних явищ у світовій літературі ХХ століття. Головна тема його творів, написаних з тонким смаком і гумором, – нескінченний всесвіт духу і таємниці людської психології. Матеріали для своїх новел Акутагава черпав з історичних хронік, середньовічних анекдотів і збірників старовинних легенд. (далі…)
На своєму шляху український народ зазнав чимало трагічних випробувань, однак мало знайдеться в історії не тільки України, а й усього світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-1933 рр. Усе, що випало на його долю у той нібито мирний час, затьмарило своїм жахом навіть воєнне лихоліття. З нагоди Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій працівники бібліотеки організували для студентів Вінницького транспортного коледжу годину пам’яті «Мільйонів горе не заглушить час». (далі…)
Тема насильства залишається однією з найбільш актуальних у світі, адже є серйозним порушенням прав людини та має руйнівні довготривалі наслідки на все життя. Щоб запобігти цим злочинам, сприяти правоохоронним органам захистити жертву насильства, Рада Європи запровадила Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насилля, який щороку відзначається 18 листопада. Про запобігання жорстокому поводженню та як не стати жертвою сексуального насильства йшло під час години права «Як не потрапити в біду?», (далі…)
У нас сьогодні вечорниці,
Милують око диво-рушники,
Дівочий спів лунає у світлиці,
Як добре, що є звичаї такі.
На засідання літературно-мистецької світлиці «Подільська криниця», що мало назву «І на тім рушничкові…» й стосувалося найдавнішого виду українського мистецтва, в бібліотеці зібралося чимало молоді, аби детальніше дізнатися про орнаменти і символіку українського рушника. Для цього на зустріч з ними працівники запросили провідного методиста з виставкової діяльності Вінницького обласного центру народної творчості, майстра декоративного мистецтва Бугая Сергія Олександровича. (далі…)
«У народу нема скарбу більшого, як мова»
Ю. Мушкетик
Щорічно 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, в Україні відзначається День української писемності та мови. За традицією у цей день вшановують найкращих популяризаторів українського слова. З нагоди цього свята працівниками філії бібліотеки влаштовано розгорнуту книжково-ілюстративну виставку «Квітни і сяй, рідна мово!». Розділ «Українці, звідки ми і наша мова» розповідає про історію і походження нашої мови. Для тих відвідувачів книгозбірні, хто прагне опанувати українську мову, у розділі «Розмовляємо українською» презентовано видання, що дають можливості у вивченні мови. У розділі «Мовні скарби» можна віднайти створені народом упродовж багатьох віків приказки й прислів’я, а також народний епос, зібраний відомими земляками. Важливою полемікою сьогодні є статус української мови в країні і світі. То ж у розділі «Українське слово у вимірах сьогодення» представлено матеріали знаних мовознавців М. Жулинського, А. Погрібного та ін. про світовий мовний досвід та українські реалії.
«Королевою» музичних інструментів вважають скрипку, а вітруозом гри на скрипці, признаним генієм світового музичного мистецтва – італійського композитора й музиканта Ніколо Паганіні. Мало, хто знає, що після смерті, його відмовилися ховати на Святій землі, бо вважали, що геній музики продав душу Дияволу. Цей похмурого вигляду чоловік абсолютно змінювався, коли брав до рук свій інструмент. Він вкладав незбагненну звичайній людській душі пристрасть у кожну ноту. Навіть ті, хто вважав, що слава найкращого скрипаля у світі занадто перебільшена, абсолютно змінювали свою думку, коли чули його гру. Та передати словами неможливо талант музиканта. То ж до 235-річчя від дня народження італійського композитора і скрипаля Ніколо Паганіні працівники бібліотеки підготували музичну вітальню «І линуть звуки чарівні…», (далі…)